У самому серці старого Унгвару, на схилі Замкової гори, неподалік від Ужгородського замку, розташувався один з найбільш унікальних скансенів в країні – Закарпатський музей народної архітектури та побуту, або музей Старе село в Ужгороді. Всі його експонати можна побачити під відкритим небом: це дивовижні будови низинних і гірських районів краю: русинів-долинян, Румунію, угорців, бойків і гуцулів. Історія утворення музею Музей Старе село в Ужгороді офіційно почав свою роботу в кінці червня 1970 року. Для експозиції в скансені відібрані найхарактерніші для кожної закарпатської етно-гурпи будови (край за всю свою історію був частиною 22 (!) держав) і перевезені в Ужгород. Це один з перших скансенів в Україні, адже до того подібний музей був тільки в місті Переяслав-Хмельницький. Спочатку його хотіли побудувати за містом, поблизу Горянської ротонди, але зупинили свій вибір на Замковій горі. Нехай вас не лякає минуле цієї території – місцевість, на якій розташований скансен, в XIX в. використовувалася як цвинтар і носила назву «Могильний сад». Музей в місті прозвали «Старим селом», адже потрапляючи сюди, ви ніби дійсно переноситесь в справжню закарпатську село. У цілому ж сьогодні в скансені можна побачити 7 садиб, 6 житлових приміщень, церкву, школу, комору-киш, валило (пральня), млин, кузню та інші шедеври народного надбання – загалом понад 20 будівель різного призначення і близько 14 000 різноманітних експонатів! У кожного з них – своя унікальна, неповторна історія. Музей Старе село в Ужгороді: тільки автентичні експонати Першою в скансені з’явилася хатина з села Гукливе, що у Воловецькому районі. Спочатку це була курна хата з відкритим вогнищем. У минулому в таких хатах жила вся селянська сім’я русинів-долинян. У музеї також можна побачити житлові будинки, побудовані в XVIII-XX ст. Вражають і дивують бойківські будинку з села Рекіти, що на Міжгірщині, і села Гусне Великоберезнянського району. Остання відома як «довга хатина» і належала Михайлу Сверлович, який, щоб побудувати будинок, тяжко працював на шахті в Америці. Цю хату перевезли в музей однієї з перших в 1967 році. Особливий інтерес представляє хата-гражда – справжній архітектурний унікум! Сьогодні такий тип гуцульських замкнутих дворів з приміщеннями для овець і великої рогатої худоби на Закарпатті майже не зберігся. Це єдиний архітектурний Музей« Старе село »в Ужгородіансамбль, до складу якого входить зрубний житловий будинок і господарські будівлі. Гуцульська гражда родом з села Стебного на Рахівщині і нагадує маленьку дерев’яну фортецю. Такі хати належали багатим гуцулам, про що говорять розміри двору і розкішний інтер’єр. Архітектуру етно-групи румунів, що живуть в деяких селах Закарпаття і сьогодні, представляє хата з села Середнє Водяне (Рахівський район), а угорців – хатина з села Вишково на Хустщині. Одним з найстаріших пам’яток народного будівництва є будинок, перевезений з села Тибава Свалявського району. Це типове житло передгірних районів. У закарпатських інтер’єрах, які в музеї відтворюють побут закарпатців, безліч цікавих експонатів. Це старовинна домашнє начиння, всілякі вироби народних умільців, знаряддя праці, святкова і повсякденний одяг і прикраси. Також дуже оригінальні працює водяний млин з села Колочава (Межгорській район) та кузня з села Дубовое (Тячівський район). У музеї навіть є своя народна школа – привезена з села Синевирська Поляна Міжгірського району. Заклад побудовано у другій половині XIX ст. з смерековго дерева за традиційною зрубної техніці. Ви побачите лавки і столи, за якими вчилися діти, грифельні дошки, на яких вони писали, і старі рахунки вчителя. У скансені можна побувати в справжній корчмі 1860 року, яку сюди доставили з села Верхній Бистрий Міжгірського району. Усередині розмістилося кілька кімнат: власне сама корчма з шинком, кухня, комора, спальня господарів, сіни і янкір, або нічліжка.